Подорожі Марко Поло

Информация » Марко Поло » Подорожі Марко Поло

Страница 3

1291 р. флотилія з 14 кораблів залишила Зайтун. Марко було тоді 37 років, його батькові й дядьку, мабуть, близько 70. Через те, що північно-східний мусон затихнув, весільний кортеж зробив зупинку на Суматрі. Марко побачив, що життя тут чудесне. На острові виявилася «найкраща риба у світі» і «дуже гарне вино» із соку кокосових горіхів. Та все ж перебування на Суматрі було далеким від ідилії — через жахливі зливи, отруйних комах та епідемії лихоманки. У глибині острова жили люди певною мірою досить витончені, у них була писемність і календар, а найвишуканішими ласощами вважалися кисті людських рук. Лише 18 із 600 пасажирів уціліли в цій подорожі. Через п’ять місяців знову повіяли сприятливі вітри, поріділа флотилія взяла курс на захід уздовж Нікобарських островів, Цейлону, західного берега Індії і досягла Ормуза 1293 р. або на початку 1294 р. Весільне посольство вирушило в Хорасан, де їх чекала новина про смерть нареченого. Принцесу видали заміж за його сина — Махмуда Гасана.

1295 р. Поло прийшли до рідного порогу. Драматична зустріч із родичами, які вважали їх давно мертвими, — добре відома історія, розказана самим Марко. Їх не впізнали: вони були в лахмітті та скидалися на татар зі своїми жестами та неймовірним прицмокуванням. Однак ця жалюгідна трійця на очах змінилася і стала діловито розпорювати свій порваний одяг, витягуючи з-під підкладок незліченні скарби — рубіни, діаманти й смарагди.

Страницы: 1 2 3 

Больше по географии:

География миграций в России
Масштабы и направления миграционных процессов на уровне регионов существенно изменялся на разных этапах реформирования экономики. Это связано как с неодинаковыми темпами обвала и роста экономики районов, появлением безработицы. Усилившимися территориальными различиями в уровне жизни населения, так ...

Растительный покров и животный мир
Черноземы – это почвы травянистых формаций, приуроченных к степной и лесостепной зонам. Характерный гумусовый профиль обязан воздействию травянистой растительности с ее мощной, быстро отмирающей корневой системой. Естественная растительность лесостепной зоны в прошлом характеризовалась чередованием ...

Почвенные ресурсы
Традиционно почвы Индии подразделяют на четыре типа: аллювиальные на Индо-Гангской равнине; регуры, или «черные хлопковые почвы», на лавах Декана; красноцветные почвы на остальной территории Индостана; латеритные почвы на периферии полуострова. Аллювиальные почвы распространены главным образом на И ...


Навигация

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.geodesire.ru