Подорожі Марко Поло

Информация » Марко Поло » Подорожі Марко Поло

Страница 2

Марко завжди писав про звичаї народів і релігії регіонів, у яких перебував. У Ташкургані, де він прожив рік через хворобу, підхоплену на Памірі, йому довелося спостерігати мирне співіснування найрізноманітніших народів і поглядів. Тут були несторіанські християни, котрі вірили в потойбічний світ для тварин, і маніхейці, переконані в тому, що Сатана всесильний, як Бог. Тут були уйгури, що топили небажаних новонароджених дівчаток і вбивали старих, насильно загодовуючи їх масною їжею. Тут були буддисти, мусульмани й індуїсти. Йому не подобалися афганці: «Це диявольське покоління убивць, для яких вище задоволення — винна крамниця». Уйгури були не набагато кращими. «Негідники і скнари, вони їдять і п’ють у жалюгідній манері». Він поділяв упередження християн проти ісламу, але захоплювався буддистськими ченцями і писав, що Будда, якби він був християнином, став би святим.

Однак Марко значно охочіше розмірковував про матеріальні речі, такі наприклад, як вогнетривкий одяг. «Я сам бачив його», — говорив він про тканину, просякнуту волокнами азбесту. Європейці вважали, що волокна отримують від тварини — вогняної саламандри. Марко зрозумів, що це були особливі мінерали.

Дорогою до Китаю Поло мусів пройти пустелю Такла Макан, її назва означала щось на кшталт «Ввійди і не вийдеш». У цьому суворому царстві вітрів, де опади сягають 12 мм на рік, якщо випадають взагалі, вони волоклися на двогорбих верблюдах із заколисливою швидкістю — менше 25 кілометрів на день. У багатьох пустельних криницях була непридатна вода, але й від води в бурдюках залишалася тільки рідка кашка, і подорожани хворіли після неї, особливо незвичні до такого питва. У пустелі Гобі своєї найвищої напруги перехід досяг, коли «треба було пройти день і ніч, щоб знайти воду». Мандрівники, збожеволівши від спраги, могли фатально збитися з дороги, слідуючи за міражами. Марко писав про духів, які заманювали відсталих, називаючи їх на імена. «Часто здавалося, що ви чуєте звуки сили-силенної інструментів, і особливо барабанів».

Новина про наближення Поло досягла Кубілая завдяки експрес-доставці повідомлень за допомогою поні, і зраділий монарх вислав назустріч ескорт, коли вони ще були за 40 днів шляху від його літньої столиці. Поло пройшли загалом 12 тис. кілометрів і у травні 1274 р. опинилися в палаці Кубілая в Шеньду. Тут вони знайшли повелителя Піднебесної у великій компанії придворних. Мандрівники опустилися на коліна і віддали йому належні почесті зі всілякими поклонами, а потім розпростерлися перед ним на підлозі. Потім вони вручили Кубілаю вірчі грамоти, що надихнули його, і лист від Папи Григорія Х. Кубілай був помітно засмучений тим, що церква не змогла надіслати сто мудрих мужів. Але Поло виконали інше його прохання і піднесли священну реліквію — оливу з Храму Гробу Господнього.

Правління Кубілая було періодом релігійної толерантності й реальних досягнень, з погляду сучасників, у тому числі й Марко Поло.

Посівши почесні посади, венеціанці зуміли швидко пристосуватися до строкатого монгольського суспільства. Старші Поло, мабуть, продовжували свій бізнес коштовностями в компаніях, інвестованих Кубілаєм та його чиновниками. Що стосується Марко, який на тоді знав чотири мови, то, за книгою, Кубілай призначив його посланцем з особливих доручень у віддалені регіони Китаю та інші країни. Великий хан був зворушений жвавим інтересом Марко до Китаю, і молодий дипломат став улюбленцем Кубілая. Є підстави вважати, що Марко був причетний до державної монополії на сіль. За текстом його книги, він упродовж трьох років був губернатором Яньчжоу.

Всупереч обвинуваченням у відмові від монгольської військової спадщини, Кубілай воював часто. За словами Марко Поло, хотів приєднати Японію лише тому, що був зачарований розповідями про її багатства. Однак ставив перед собою і політичну мету — зробити Китай центром світу. У серії кампаній він завоював В’єтнам, Бірму та Кампучію. Марко Поло відвідував ці регіони з дипломатичною місією. Зіркий спостерігач, він був вражений ефективністю монгольської адміністрації в Китаї, шляхами, поштовою системою, переписом населення, будівництвом, ринками та паперовими грошима — усім, що Кубілай, нащадок варварів, запозичив у китайців. При ньому торгові гільдії множилися й процвітали і ділова активність брокерів, судновласників та оптових торговців досягла небувалої інтенсивності. Індустрія розваг забезпечувала городян щоденними святковими шоу і професійними куртизанками. Марко захоплювався залюдненими вулицями Дайду — «такими прямими й широкими». Будинки обігрівалися чорним каменем, що «горів, мов дерево». За однією з версій книги Марко, вугілля, невідоме в Європі, було тут у такому достатку, що будь-який житель міг брати гарячу ванну тричі на тиждень. Однак ніщо так не полонило Марко, як Кришталевий палац у Шеньду — місті 108 храмів, де, за його словами, великий хан міг пити «молоко раю».

Страницы: 1 2 3

Больше по географии:

Территориальная организация производительных сил в регионе
Удмуртия — республика с развитой промышленностью и многоотраслевым сельскохозяйственным производством. В республике богатые запасы нефти. Тем не менее нефтеперерабатывающая промышленность отсутствует. Явно недостаточно представлена в республике легкая индустрия. Основные отрасли промышленности Удму ...

Тенденции в социально – экономическом развитии края
Красноярский край по численности населения занимает 13-е место в Российской Федерации и первое в Сибирском федеральном округе. Изменение численности населения Красноярского края (по данным переписей населения) показано ниже на диаграмме: По сравнению с переписью населения 1989 г. численность населе ...

История
Антильские острова изначально были заселены группами аборигенов, которые приплыли сюда на каноэ из Южной Америки. Считается, что первые переселенцы появились на территории современной Доминиканы между 4000 и 3500 гг. до н.э. К концу XV века, в момент прибытия европейцев, большую часть острова насел ...

Навигация

Copyright © 2020 - All Rights Reserved - www.geodesire.ru